Карта сайта

Карта сайта

Группа в

Группа в Facebook Адвокат Кормушин Юрий Александрович Киев



Выселение через суд бывших владельцев дома
Юридическая консультация Киев - Жилищное право

Дата 27.06.2013

Вопрос

Здравствуйте! Посоветуйте мне, что я вправе должен сделать для выселения бывших хозяев и соответствии получении части дома согласно юридически составленого договору покупки-продажи недвижемости с прострочеными строками передачи жилья указаными в этом договоре. Если решать вопрос через суд, то что я от этого могу получить (неустойку, моральный ущерб и т.п.) Может ли бывший хозяин передумать отдать (продать) жилье, если да, то в какой пропорции он должен вернуть деньги.

С Ув. к Вам Виталий.

Ответ

Вам необходимо обратиться в суд с иском о выселении и снятии с регистрации данных лиц. У вас в договоре купли-продажи должен быть пункт в котором указано в какой срок продавец должен выселиться добровольно и сняться с регистрации в этом доме. Что касается передумать, нет не может. У вас уже подписан договор. Чтобы вернуть обратно всё в первоначальное положение необходимо признать договор купли-продажи недействительным.

Смотрите судебную практику по данному вопросу.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

4 серпня 2010 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,

при секретарі Непомнящій О.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6 травня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третіх осіб Приморського РВ ОМУ МВС України в Одеській області, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про виселення та зняття з реєстрації за місцем проживання,

В С Т А Н О В И Л А:

У червня 2006 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третіх осіб Приморського РВ ОМУ МВС України в Одеській області, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про виселення та зняття з реєстрації за місцем проживання.

Позивачка зазначала, що 9 квітня 2006 року за договором купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_2Є і ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріально. Однак після укладення договору відповідачка ОСОБА_2 та члени її сім’ї відмовилися звільнити квартиру та знятися з реєстраційного обліку.

Посилаючись на те, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю, вона не має можливості проживати в квартирі, яку придбала для своєї сім’ї, позивачка просила задовольнити позов, усунути створені перешкоди шляхом виселення відповідачів з квартири та зняття їх з реєстраційного обліку.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 6 травня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5В ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_6 законно набула право власності на спірну квартиру, а тому має право вимагати захисту свого порушеного права власності шляхом виселення відповідачів з квартири із зняттям з реєстраційного обліку.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_2 і ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 вересня 1997 року, укладеного на Одеській Новій Біржі і зареєстрованого в Одеському МБТІ та РОН 16 вересня 1997 року. (а.с.7-8 т.2)

1 березня 2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом про визнання біржового договору дійсним, посилаючись на те, що на даний час нотаріальна контора не визнає біржовий договір таким, що відповідає закону по формі. Рішенням Київського районного суду від 10 березня 2006 року позов ОСОБА_2 і ОСОБА_9 був задоволений, договір купівлі-продажу квартири визнаний дійсним. (а.с.4, 15-16 т.2 )

9 квітня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 уклали договір купівлі-продажу квартири, за яким продали, а ОСОБА_6 купила зазначену квартиру, яка складається з однієї кімнати, житловою площею 22,7 кв.м.. Договір посвідчений нотаріально і зареєстрований у встановленому законом порядку в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 3 травня 2006 року. У п.4 договору зазначено про відсутність прав третіх осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх дітей, на квартиру.(а.с.7, 8 т.1)

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору купівлі-продажу у спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_2 (власник) та її діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 21.11.1991 р.н.(неповнолітня).

Угодою сторін договору купівлі-продажу встановлений строк звільнення квартири 30 квітня 2006 року (а.с.9,24 т.1)

Проте відповідачі не звільнили квартиру і відмовилися знятися з реєстраційного обліку.

ОСОБА_6 є багатодітною матір’ю, перебуває на пенсії і також разом з дітьми зареєстрована у належній їй квартирі. (а.с.25 т.1)

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту реєстрації.

Згідно з п.1ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Крім того, позивачка як на матеріально-правову підставу свого позову посилалася на те, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні і розпорядженні власністю, оскільки вона не може проживати у придбаної нею квартирі.

Відповідно до ст.391 ЦК України, яка встановлює речово–правовий спосіб захисту порушеного права, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тому, усунення перешкод у здійсненні позивачкою права користування своїм майном шляхом виселення відповідачів із зняттям їх з реєстрації місця проживання за цією адресою, тобто звільнення приміщення, повністю відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що продавці ОСОБА_2 і ОСОБА_9 не були власниками спірної квартири, оскільки придбали її на Одеській Новій Біржі, і не мали права продавати її ОСОБА_6, та про те, що гроші від продажу квартири отримала їх сестра і тітка ОСОБА_10, яка витратила їх на свої потреби та не забезпечила їх, відповідачів, іншим житлом, а також про те, що договір купівлі-продажу суперечить правам і інтересам ОСОБА_5, яка на той час була неповнолітньої, проживала і зареєстрована у спірному приміщенні, не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.

Усі доводи, викладені в апеляційній скарзі, стосуються договору купівлі-продажу, за яким позивачка ОСОБА_6 набула право власності на спірну квартиру.

Між тим, цей договір не визнаний судом недійсним та не розірваний сторонами договору. Позовні вимоги відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним не вирішені судом, а залишені без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивачів в судове засідання.

Оскільки на час розгляду справи договір купівлі-продажу спірної квартири не визнаний судом недійсним, посилання відповідачів на те, що він є незаконним не засновані на матеріалах справи.

За таких обставин, суд не мав передбачених законом підстав для відмови у задоволенні позову власника квартири ОСОБА_6, яка звернулася за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідає вимогам ст.ст. 212-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч. 1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили".