Дата 04.09.2018

Имя: Василий

Город: Киев

Вопрос

Маю намір оскаржити заповіт. Заповіт було складено моєю матір'ю в травні 2007 року після того, як я був заарештованим за підозрою у скоєнні тяжкого злочину під тиском та впливом обману з боку моєї сестри. Заповіт складений з порушенням його форми та посвідчення.

Тобто посвідченим заповіт був 25 травня 2007 року, а складений 29 травня того ж року, що вказує на його нікчемність у зв'язку з тим, що неможливо засвідчити угоду за чотири дні до її складання, а відтак моя матір його не читала, а в діях державного нотаріуса Шостої Київської нотаріальної контори маються ознаки злочину передбаченого ст.364, 365-2 КК України. Моя мати страждала на психічну хворобу у зв'язку з чим знаходилась на обліку з 1970 року у психоневрологічному диспансері №2 Міністерства охорони здоров'я України за адресою: м. Київ, вул. Верхня 4. На час складання заповіту моїй матері виповнилося 84 роки. В останні роки в неї розвивався віковий склероз і почастішали випадки не сприйняття дійсних подій. Психічний стан моєї матері ще більш погіршився після того як я був за підставним обвинуваченням позбавлений волі нібито за скоєння тяжкого злочину і відбував покарання з 24.04.2007 року по 24.10.2012 року. До моменту смерті моєї матері я проживав разом з нею 3,5 роки. Моя сестра приховувала факт існування заповіту, про існування заповіту я дізнався після її смерті матері у 2016 році. Запитання: «Які документи треба долучити до позову про визнання заповіту нікчемним?». Які статті це регламентують ?

Ответ

За ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1257 ЦК України визначено, що підставами нікчемності заповіту, тобто недійсності відповідно до закону, є складання з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту. Відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Однозначної відповіді щодо визнання заповіту недійсним вам дать не можу, тут треба дивитися комплексно, все буде залежати від доказів, експертизи.